Для турботливих батьків

    
      Цікава інформація та багато корисних порад 
                             від дитячих психологів 
                                             👇👇👇

11 родительских практик, которые формируют толерантность к насилию






uroki_bez_stresu.jpg (80.82 Kb)

  Душа дитини –ніжна та тендітна. Щоб створити стан психологічного комфорту для її розвиту батькам необхідно:

- дозволити дитині відмовлятися від дискомфортної діяльності, уникати практики примусу;
- заохочувати її ініціативу; стимулювати бажання самостійно проявляти творчість;
- надавати право на вільний час, який можна витрачати на власний розсуд;
- давати змогу доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевий результат своєї діяльності;
- забезпечувати спокій  удома, відмовлятися від критики, різких жестів, авторитарних дій, принизливих , недоброзичливих висловлювань;
- відмовитися від надмірної опіки;
- постійно зміцнювати в дитині впевненість у собі , у власних силах;
- не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. Пам’ятайте, що похвала так само, як і покарання, має бути співвіднесена з вчинком;
- не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тим, якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра);
- не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй не під силу. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;
- уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй захочеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, узгодьте це з усіма членами родини;
- не карайте дитину поспішно, не розібравшись, покарання має бути справедливим. Покарання діє, коли воно породжує каяття, а не образу, приниження, незадоволення через несправедливість. Як говорить народна мудрість: «Дитину карає той, хто її любить, покарання без любові - жорстокість»;
- приділіть дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається забутою. Нехай ваша дитина в кожен момент часу відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтесь приголубити і пожаліти.Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас.
    Пам’ятайте:
         - якщо дитину постійно критикують , вона вчиться ненавидіти;
- якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;
- якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;
- якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
- якщо дитина росте в докорах, вона житиме з постійним „комплексом                       провини”;
- якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
         - якщо дитина росте в чемності, вона вчиться бути справедливою;
- якщо дитина  росте у безпеці, вона вчиться довіряти людям;
- якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
- якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості, вона вчиться знаходити   любов     у світі та бути ЩАСЛИВОЮ!


Вирази, які боляче травмують дитячі душі, вирази, яких бажано уникати:
Я тисячу раз тобі казав…
Невже тобі не зрозуміло, що…
Скільки разів треба повторювати…
Всі люди…, а ти…
Ну на кого ти схожа?..
Що ти до мене причепилась?..
Ти такий, як твій батько (мати)…

А тепер вирази, які бажано вживати якомога частіше:
Ти в мене такий хороший!
Порадь мені, будь-ласка…
Ти мене завжди правильно розумієш…
Ти в мене молодець!
Як я тобі вдячна!

Які в тебе чудові друзі!

ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ МАЛЮНКИ ВАШОЇ ДИТИНИ

Малювання – одне з улюблених занять дітей. Поле їхньої діяльності широке – від розмальовування нових шпалер у вітальні до фарбування власного обличчя маминою косметикою. Малювання дає дітям додатковий поштовх до інтелектуального та творчого розвитку. А нам, дорослим, варто би знати, як і за якими критеріями оцінювати дитячу творчість.
Звісно, не варто строго судити вміння юних художників (хоча, звісно, трапляється, що й у малюків можна розгледіти талант справжнього митця). Натомість треба зосередитися на немистецьких рисах і спробувати відчитати у дитячих малюнках потенціал розвитку інтелекту, тип темпераменту або інші постійні психологічні риси та тимчасові стани.

Насамперед звертають на себе увагу кольори малюнка. Темні, густі барви обирають найчастіше вольові або ж вимогливі діти. Бліді та ніжні кольори до вподоби тихим і скромним дітям. Причому хлопчики частіше малюють холодними кольорами, дівчата – теплими. Зелений свідчить про неабияку уяву, творчий потенціал, оптимізм. Жовтий – про переважання радісних емоцій. Червоний говорить про захват, радісне збудження, синій – про жагу до знань, прагнення пізнати світ.
Багато про що може сказати позиція малюнка на аркуші. Діти, що розташовують малюнок ліворуч, відчувають опору в минулому, прагнуть захисту та піклування. Права ж сторона вказує на орієнтацію на майбутнє та потреби у спілкуванні. Малюнок унизу – дитина відчуває непевність, ненадійність, беззахисність, угорі – завищена самооцінка.
Якщо малюнок детальний, то дитина спостережлива, звертає увагу на індивідуальні особливості людей та предметів. Наприклад, сестричка намальована в сукні, а братик тримає м’яча. Часто деталізованість свідчить про значні розумові здібності. Детальність у зображенні облич можна трактувати більш конкретно:
  • Велика голова в людини означає її великий розум і навпаки
  • Відсутність носа – відсутність прагнення до спілкування
  • Великі очі – страх, малі або й відсутні – невисловлені переживання
  • Усмішка – сприятливий емоційний фон. Рот рискою або відсутній – невпевненість
  • Зуби, особливо великі – агресивність
  • Великі вуха – болісне переживання критики, малі або відсутні – несприйнятливість критики
  • Дуже довга шия – проблеми з самоконтролем
  • Великі кінцівки (особливо руки) – активність, домінування, малі – невпевненість
  • Великий тулуб – незадоволені потреби, малий – відчуття приниженості, непотрібності
Імпульсивні діти переважно малюють великі фігури, часто без шиї та асиметричні. Дитяча тривогаможе бути висловленою через фігурки без очей, а також дощ, хмарини, птахів у польоті. Сердита або агресивна дитина малюватиме людей з великими руками та зубами, сором’язлива – маленькі фігурки, без носа або рота, без рук або з руками, притиснутими до тулуба. Якщо дитина почувається в небезпеці, то на малюнку будуть присутніми величезні, часто похилені фігури з маленькими головами, без рук.
Взагалі розмір зображеної особи відображає ставлення малюка до неї. До прикладу, якщо намальована сім’я, і в ній мама – найбільшого розміру, то або дитина має найтісніший емоційний зв’язок саме з нею, або вона є (на думку дитини) головною у сім’ї. Якщо дитина малює непорівняно малою себе, це свідчить про низьку самооцінку, а якщо власна фігурка ще й розташована осторонь – це явна ознака відчуття покинутості й самотності.
Розташування членів сім’ї теж має своє значення. Хто поряд з ким стоїть, хто кого тримає за руки на малюнку – все це відображає дитяче сприйняття.
Ракурс ілюструє розвиток у дитини візуально-просторових зв’язків. Якщо люди намальовані не лише в анфас, але й у профіль, зверху, зі спини, то дитина, ймовірно, не лише спостережлива, але й артистична, легко пристосовується до нових ситуацій.
Сюжет малюнку відіграє не останню роль. Діти, що пережили втрату близьких, іноді малюють ями у землі. На малюнках дітей, що почуваються щасливими і захищеними у родині, сім’я часто зображена за якоюсь спільною справою – грою у футбол, прогулянкою в зоопарку, настільною грою.
Для того, аби інтерпретувати дитячий малюнок, не можна примушувати дитину малювати. Хіба що попросити, та й то не висловлювати своїх побажань щодо малюнка. Коли малюнок буде готовий, варто розпитати дитину про нього, перш ніж виказувати свої здогади, хто і як зображений. Треба ставити відкриті питання, аби дитина мала змогу відповісти сама, а не просто погоджувалася з вашим сприйняттям. В будь-якому разі не варто інтерпретувати кожну риску на малюнку надто буквально – можливо, дитина втомилася і просто не має настрою. Проте варто звернутися до дитячого психолога, якщо на малюнках щоразу проявляються ознаки, які вас непокоять.








                                                      Шановні батьки!

Пам'ятайте, що літні канікули для дітей - це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах. Звертаємо увагу на організацію відпочинку Вашої дитини під час канікул. Приділяйте, будь ласка, більше уваги своїй дитині. Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під контролем проведення дозвілля сина (доньки) за межами дому у вечірній час.









ДІТИ ТА ТЕЛЕВІЗОР

Немає коментарів:

Дописати коментар